Проходять роки, швидко лине час…
Старіють наші мами і батьки невчасно…
Які так люблять і чекають нас!
А ми не їдем, бо не маєм часу…

Білим цвітом вкрила скроні сивина…
Молю я Бога, щоб продовжив ваші роки!
У мами й тата - очі глибина,
В них мудрість Божа, за дітей неспокій.

Були малі ми - не давали спать…
Вони молились Богові своєму,
В народі кажуть, треба це признать,
Дорослі стали - жить їм не даємо…