Крiзь бурi життєвi, грiха та обману
Iду я в перед до своєї мети,
До славних прекрасних вершин Ханаану,
Там щастя своє, я бажаю знайти.

Дивлюсь, як Степан у блакитнi висоти
Хоть тiло страждає и плаче душа
Я вiрю не довго лишилось страждати
I скину с плечей я важкого хреста.

Пр. Камiння летить, а я внебо дивлюся,
Як сонце там сяє мiй любий Iсус
Тому я своїх ворогiв не боюся
Прости їм Спасителю щиро молюсь.

I наче блакитнiшим робиться небо
Всмiхається сонце небес далина
Спасителю мiй, як я хочу до Тебе
Туди де повiки царює весна.

Туди де брати не стають ворогами
Де не лицемiрна панує любов
Де славлять Iсуса живими устами
За радiсть, спасiння, пролитую кров.

Закiнчиться скоро,життєва дорога,
А поки ще треба до цiли iти
Дивитися в небо и вiрити в Бога
Щоб в вiчнi оселi небеснi в вiйти.